Резюме:

Село Лазірки (як варіант на французький манір Ла Зірки), з давнини розширюючись, обростало хуторами вподовж берегів річки Сліпорід. Розміщення їх на лівому березі історично склалось так, що у центрі кожного залишалась нерозпахана вільна територія в 2-3 га і називалась толокою або вигоном. З прилеглих дворів господарі могли вигонити на день курей, качок, гусей, кіз, - де вони, щоб не греблись в городі, паслись (толочили) на зеленій траві. Малі діти веселились своєю грою. А вечорами збирались дівчата, юнаки, спілкувались і співали. З часом хутори перетворились зі старими назвами на селища нашого села. Лазірки кращали і більше набирали мальовничості Але не всі. Радянська влада хуторів недолюблювала, менші з них вимагала зносити. За розпорядженням керівних органів в середині 1939 року, наділивши хуторянам по 40-80 соток землі ( в залежності від кількісного складу сім´ї ) у прилеглих селах, змусили за півріччя переселитись своїм коштом. Колгосп міг допомогти лише виділенням гарби з парою волів для перевезення розібраної хати на нове місце. За допомогою родин і сусідів розбирали дахи хат і сараїв, розпилювали саманні стіни на блоки і відновлювали їх на новому місці. Така доля настигла хуторян Заярщини на відстані 1-1,5 км. на північний схід від Лазірок, який став Заярською вулицею у Лазірках.

Ключевые слова: Спогади про шкільні роки (1943-1953) поета Володимира Підпалого і не тільки...

Кайдаш І.Н. ¹ Спогади про шкільні роки (1943-1953) поета Володимира Підпалого і не тільки... // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2012. – № 1 Sp;
URL: www.es.rae.ru/mino/157-631 (дата обращения: 17.11.2024).

Сегодня: 422 | За неделю: 422 | Всего: 1661

Комментарии (0)