Резюме:

Зміна загального характеру військових конфліктів, зростаюча ефективність засобів ураження, засобів розвідки і перехід на нові принципи управління і зв´язку свідчать про те, що однією з найбільш актуальних проблем стає забезпечення живучості системи військового зв´язку (СВЗ). СВЗ – частина системи управління військами, силами і зброєю, що представляє собою сукупність взаємопов´язаних і узгоджених за завданнями, місце і часу дій вузлів і ліній військового зв´язку різного призначення, розгорнутих або створюваних за єдиним планом для управління військами, силами і зброєю. Під живучістю СВС розуміється її здатність забезпечувати управління військами, силами і зброєю в умовах впливу звичайного і ядерної зброї. Однак наявність тільки терміна живучість” і його визначення дає більше розуміння суті об´єкта дослідження і в той же час нічого не говорить про стан теорії і практики живучості. І в той же час до теперішнього часу не створено розвиненою теорії живучості СВЗ, яка містила б, як теорія надійності, загально технічні результати, що дозволяють досліджувати це властивість і розробляти практичні рекомендації в ході проектування, виробництва і застосування. А для цього потрібні глибокі і всебічні дослідження.

Ключевые слова: живучість, система військового зв´язку

Радченко М.М. ¹, Коротков М.М. ², Прис Г.П. ¹, Панченко С.М. ¹, Самелюк В.П. ¹, Очіченко Р.А. ¹, Шемендюк О.В. ¹ Про живучість системи військового зв´язку // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2018. – № 7Kg;
URL: www.es.rae.ru/mino/198-1620 (дата обращения: 22.12.2024).

Сегодня: 564 | За неделю: 564 | Всего: 731

Комментарии (0)