Междисциплинарные исследования в науке и образовании
Междисциплинарные исследования в науке и образовании
Лебедев С.А. Философия науки: Словарь основных терминов. — М.: Академический Проект, 2004. — 320 с. (Серия «Gaudeamus»)
МЕЖДИСЦИПЛИНАРНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ - организация исследовательской деятельности, предусматривающая взаимодействие в изучении одного и того же объекта представителей различных дисциплин.
Социологический опрос!
Считаете ли Вы междисциплинарную науку как отдельную науку в Паспорте специальности ВАК Украины (России, странах СНГ)? Ответьте пожалуйста! Ответ отнимет у Вас только время перехода на новый сайт МАН http://man-ua.edukit.kiev.ua/
Розглянуто модель оцінки готовності вузла зв’язку в умовах кібернетичних атак. Обґрунтовано оцінку потоку кібернетичних атак, як простішого потоку. Запропонована модель функціонування вузла зв’язку, як відновлювальної системи з обмеженою надійністю елементів. Модель дозволяє оцінити стан кібернетичної захищеності головних компонентів вузла зв’язку, якими є: система кібернетичної безпеки, кореневий маршрутизатор та сервіси, які надає вузол зв’язку. Розглянуто простий потік кібернетичних атак λ на вході та виході системи кібернетичної безпеки, на вході та виході кореневого маршрутизатора та на вході основних сервісів вузла зв’язку. Запропоновані оцінки коефіцієнтів готовності сервісів, кореневого маршрутизатора та вузла зв’язку у цілому. Запропонована оцінка коефіцієнтів вразливості та захищеності вузла зв’язку від кібернетичних атак.
Як наслідок запропонована модель дозволяє ефективно налаштовувати захист вузла зв’язку враховуючи при цьому специфіку різноманітних класів та видів кібернетичних атак. Виникає можливість вчасно аналізувати вхідний потік кібернетичних атак λ2 та застосовувати динамічне корегування налаштувань кібернетичного обладнання та змінювати організаційні заходи системи кібернетичної безпеки вузла зв’язку досягаючи при цьому необхідної готовності вузла зв’язку. В подальшому можливо вирішувати ряд практичних завдань, в тому числі оцінити втрати нанесені кібернетичними атаками відповідно кожному компоненту вузла зв’язку, а саме кореневому маршрутизатору, сервісу s або самій системі кібернетичної безпеки, яка здійснює захист вузла зв’язку від кібернетичних атак. Можливо оцінити вплив на ефективність кібернетичного захисту таких параметрів, як час створення шкідливого програмного забезпечення, час оновлення технічного забезпечення, час оновлення обізнаності особового складу та час оновлення вектора організаційних заходів. Додатково можливо розрахувати час відновлення вузла зв’язку у відповідності до вимог допустимого часу непрацездатності вузла зв’язку без наслідків для системи управління військами.
Рассмотрена модель оценки готовности узла связи в условиях кибернетических атак. Обоснована оценка потока кибернетических атак, как простого потока. Предложена модель функционирования узла связи, как восстанавливаемой системы с ограниченной надежностью элементов. Модель позволяет оценить состояние кибернетической защищенности основных компонент узла связи, которыми являются: система кибернетической безопасности, корневой маршрутизатор и сервисы, которые предоставляет узел связи. Рассмотрен простой поток кибернетических атак λ на входе и выходе системы кибернетической безопасности, на входе и выходе корневого маршрутизатора и на входе основных сервисов узла связи. Предложены оценки коэффициентов готовности сервисов, корневого маршрутизатора и узла связи в целом. Так же предложена оценка коэффициентов уязвимости и защищенности узла связи от кибернетических атак.
Предложенная модель позволяет эффективно настраивать защиту узла связи, учитывая при этом специфику разнообразных классов и видов кибернетических атак. Появляется возможность своевременно анализировать входной поток кибернетических атак λ2, применять динамическую корректировку настроек кибернетического оборудования, а так же изменять организационные меры системы кибернетической безопасности узла связи, достигая при этом необходимой готовности узла связи. В дальнейшем возможно решать ряд практических заданий, в том числе оценивать потери нанесенные кибернетическими атаками соответственно каждому компоненту узла связи: корневому маршрутизатору, сервису s или самой системе кибернетической безопасности, которая осуществляет защиту узла связи от кибернетических атак. Так же в дальнейшем, возможно оценить влияние на эффективность кибернетической защиты таких параметров, как среднее время создания вредоносного программного обеспечения, время обновления технического обеспечения, время обновления осведомленности личного состава и время обновления вектора организационных мер. Дополнительно появляется возможность рассчитать время восстановления узла связи в соответствии с требованиями к допустимому времени неработоспособности узла связи без последствий для системы управления войсками.
Ключевые слова: модель, процес, кібепростір, сервіс, простий потік, актив, інтенсивність атак, кібернетична вразливість, кібернетична захищеність, коефіцієнт готовності, час відновлення, час нормального функціонування, інформаційно-телекомунікаційний вузол зв’язку, система кібернетичної безпеки, модель, процесс, кибепространство, сервис, простой поток, актив, интенсивность атак, кибернетическая уязвимость, кибернетическая защищенность, коэффициент готовности, время восстановления, время нормального функционирования, информационно-телекоммуникационный узел связи, система кибернетической безопасности
Библиографическая ссылка
Куцаєв В.В. 1, Терещенко Т.П. 1, Жовтун А.А. 1 Модель оцінки готовності вузла зв’язку в умовах кібератак // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2020. – № 9K;
URL: www.es.rae.ru/mino/208-1642 (дата обращения:
03.12.2024).