Резюме:

В даний час, коли проникнення мобільного зв´язку на ринок послуг телекомунікацій наближається до 100%, а рекламні буклети «рясніють» десятками рішень, починають «спливати на поверхню» недоліки існуючих систем зв´язку. По суті, нинішні рішення в області забезпечення абонентів розвиваються за двома основними напрямками: обслуговування великого числа абонентів на фіксованій площі (в містах) - для цього використовуються телефонні мережі загального користування з проводовим або радіодоступом і сухопутні мережі стільникового зв´язку; обслуговування малого числа абонентів на площах, не покритих вищепереліченими мережами, - для цих цілей використовуються транкінгові або супутникові системи зв´язку [1]. При цьому без належної уваги залишаються місця, на яких кількість абонентів на протязі року може сильно змінюватися, носити періодичний характер або перебувати на великому видаленні від наземних мереж рухомого або стаціонарного зв´язку. До подібних місцях можна віднести місця відпочинку в прибережних зонах морів і океанів, морські траси великотоннажних судів, місця проведення регат, рибальських і нафтогазових промислів, зони рятувальних заходів, місця проходження міжміських залізних і автодоріг, міжміські і міжнародні авіатраси і інші території подібного призначення.

Ключевые слова: Принципи організації мереж мобільного зв´язку на основі рухливих базових станцій

Коротков М.М., Стрюк О.Ю., Сидоркін П.Г., Терещенко В.І., Очіченко Р.А. ¹ Принципи організації мереж мобільного зв´язку на основі рухливих базових станцій // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. – 2016. – № 5K;
URL: www.es.rae.ru/mino/185-1523 (дата обращения: 29.04.2024).

Сегодня: 457 | За неделю: 457 | Всего: 944

Комментарии (0)